Салезіяни Східного обряду

Задум створення візантійсько-української вітки Салезіянського Згромадження народився в 1930 році, коли, за проханням Апостольського Нунція Польщі Преосв. Франческо Мармаджі, Святіший Отець та Генеральний Настоятель Салезіян о. Філіппо Рінальді погодилися на поширення Салезіян і на українські землі зі збереженням традиційного їм східного обряду католицької Церкви. В 1932 році за дорученням та з підтримкою Митрополита Андрея Шептицького та зокрема Блаженного Йосафата Коциловського, тоді Єпископа Перемишльського, на салезіянську формацію (вишкіл) до Італії відбула перша група українських юнаків, а згодом – інші три: в 1937, 1938, 1939.

Нажаль, з огляду на політичну ситуацію на Україні після Другої світової війни, жоден український салезіянин не зміг до неї повернутися з-за кордону. Не зважаючи на це, отці не зневірювалися – заснували Папську Малу семінаріюв Римі для виховання українських хлопців з діаспори, таким чином могли підтримувати та розвивати у молоді з діаспори українське коріння, любов до України та до рідної Церкви.

Серед ректорів Малої семінарії особливої уваги заслуговує отець Степан Чміль, який був першим українським салезіянином, згодом отримав від Патріарха Йосифа Сліпого титул Архімандрита, не дочекавшись незалежності України, помер у 1979 році і похований у Соборі Св.Софії в Римі. Отець Стефан відзначався особливою добротою, ревністю та святістю життя, що спонукало у 2006 році почати збір фактів для проголошення його святим.

Деякі з перших українських салезіян змогли повернутися на Батьківщину лише після 60-ти років перебування за кордоном, в 1991 році. Серед цих варто згадати Владику Андрія та о. Василя Сапеляків, о. Михайла Пришляка та ін.

Сьогодні українські салезіяни східного обряду мають чотири осередки-спільноти у Львові, збирають дітей та молодь у т.зв. “ораторіях” (з лат. “оratorium” – місце молитви), під час літа проводять літні табори “Веселі Канікули”, утримують Молодіжний навчальний центр, Гімназію Блаженного Климентія Шептицького та інші духовно-виховні ініціативи для дітей і молоді міста Львова. Опікуються “Родинним домом Покрова” для дітей-сиріт, що є при Церкві Покрови Пресв. Богородиці у Львові.
З вересня 2005 року розпочали свою виховно-душпастирську діяльність в м. Ужгород, де починають впроваджувати діло св. Івана Боско – батька, учителя і друга молоді.
У 2006 році отці-салезіяни відкрили кандидатський дім у м. Винники, для виховання тих хлопців, які бажають вступити до Згромадження, при ньому діє також молодіжний центр. Цього ж року розпочав свою діяльність і Спортивний клуб “Дон Боско”, при якому діє секція футболу, а його футбольна команда “Покрова” бере участь у Всеукраїнському чемпіонаті у 1-ій молодіжній лізі.
З 2007 року працює Салезіянське видавництво “Дон Боско”, яке має на меті виховання-євангелізацію дітей та молоді через засоби масової інформації. У 2011 році було розпочато салезіянську присутність в Центральній Україні – в м. Дніпропетровськ. Планується відкриття салезіянської присутності в м. Київ.

У 2012 році Декретом Генерального настоятеля Салезіянського Згромадження для українських салезіян було створено окрему провінцію з центром у Львові. Цей історичний крок, про який мріяли перші українські салезіяни ще з 30-х років 20 століття, був зумовлений зростом кількості салезіян, спільнот та діяльностей, а також необхідністю їх поширення в Україні.

В Україні також є Салезіянські спільноти латинського обряду. Вони знаходяться у Бібрці, Коростишеві, Одесі та Перемишлянах, належать до Краківської Салезіянської провінції.

Узагальнено і коротко ПРО САЛЕЗІЯН

Детальнішу інформацію, щоб сконтактуватися з нами, можеш отримати тут.