“Йдіть його слідами!”

Лист Блаженнішого Патріарха Йосифа (Сліпого) у сороковий день смерті о.Степана

 

Високопреподобнi Отці Професори,
Дорогі Семінаристи!

Молячись в сороковий день від смерті за Вашого любого отця ректора Степана Чмiля i нашого дорогого спiвробiтника й архімандрита, всi ми переживаємо болюче велику i невiджалувану втрату, одного з найкращих українських робiтникiв у Христовому винограднику. Всюди, де вiн жив i працював здобув собi велику любов i пошану серед вiрних, зокрема серед нашого поселення в Аргентинi, де вiн залишив такi гарнi слiди своєї ревної душпастирської працi i на становищi довголiтного ректора i духовника Української Папської Малої Семінарії в Римi.


Ця установа, де виховуються десятки українсъких юнакiв з рiзних континентiв, де вирощуються покликання до духовного стану, була немов зiницею його ока, для неї посвятив вiн все та й завдяки його старання вона осягнула найбiльшого розквiту. Його ціллю було дати українському народові якнайбільше святих, ідейних священикiв i жертвенних плугатарiв на народнiй нивi. То був зміст його праці і щоденних журб: навчити юнакiв вдуматися про чар Христового Слова i старатися наслiдувати Його, де вимагало святого життя, знання i невсипущої працi. I якраз цим вiдначався Покiйний i свiй обов’язок старанно i совiсно сповнив.

Другим його душевним бажанням i зусиллям було оформити в окрему вiтку українсъких Салезiян, щоб вони могли краще розвиватись i успiшно працювати тепер серед наших поселень, а колись в Українi. То була його велика вiзiя, якої здiйснення, на жаль, не побачив.

Знаю, що всi Ви його щиро любили з болем серця пращали i великою вдячнiстю молитесь за його душу. Вiн був для Вас великим виховником, опiкуном, приятелем, а над усе батьком. Можна б до нього вiднести слова св. апостола Павла, якi вiн написав до своїх Коринтян: “Бо хоч ви би мали тисячi учителiв у Христi, та батькiв небагато” /I Кор. 4,15/. Отець Степан Чмiль був для Вас таким рiдкiсним батьком в Христi. Вiн мав всi прикмети такого батька: доброту, терпеливiсть, дбайливiсть, спокiй душi благородну веселiсть, велику працьовитість, добрячу теплоту духа, а над усе любов до молодих душ. Водночас вiн був людиною, що була хрустального характеру, що мала засади i боронила їх у життi.

I ось вiн вже не з нами. Тому наш жаль, тому були такi щирi Вашi молодечi сльози, коли Ви його прощали. Але не зовсiм вiдiйшов вiн вiд нас. Його дух з нами! Любов нiколи не гине, хоч серце, що її носило вже перестало битись. Вiн присутнiй мiж нами все спокiйний своїм добрячим словом, своїм великим прикладом духовного батька i зразкового священика. Ангельська краса його душi, його життя повне любові, правди, працi — позiстали мiж нами. Ти збудував собi пам’ятник тривкiший вiд крицi i сталi. Коли Христос несподiвано покликав його до себе, то не забрав нам його цiлковито. Вiн став для нас новим заступником і своїми молитвами помагає нам перед престолом Всемогучого Бога і вимолює щедрого благословення для Вашої Семiнарiї і семiнаристiв, для свох спiвбратiв-виховникiв, для української вiтки Салезiян та для усього нашого народу. Це єдина радiсна думка i вираз підйому з приводу його несподіваної втрати. А нарiд наш збереже про нього вдячну пам’ять назавжди.

Отецъ Степан Чмiль живе з нами! Нехай його слово, приклад i зразок все будутъ перед нашими очима. Йдiть його слiдами в любовi до рiдної Церкви, свого обряду, мови й iсторiї. Нехай нашi спiльнi молитви за його душу перед Богом будуть заплатою за його важкий і безперервний труд, а в нас i грядучих поколiннях нехай залишиться по ньому свiтла i повсякчасна пам’ять.

Благословення Господнє на Вас!

+ Йосиф
Патріярх і Кардинал