У чому полягає повнота віри?


“Бог – це наш добрий Батько, тож, маймо довіру до Нього”

Святий Іван Боско

Знаємо, що віра – це чеснота, основою якої є здатність без зайвих сумнівів приймати за правду певну істину. Коли ми дійсно довіряємо, то відчуваємо душевний спокій та впевненість. Інколи варто замислитися: чи справді наше довір’я Богові є міцним? Як зміцнити віру та ділитися нею з іншими?

Отець Боско наголошує на тому, щоби мати довіру до Господа. Часто особа визнає, що вона вірить у Бога, однак ця віра може бути дуже хиткою і символічною. Ми нібито віримо, але часто боїмося проявляти це; здається, що довіряємо Богові, кажучи «Нехай буде воля Твоя», та в глибині душі маємо багато сумнівів і страхів.

Віра не полягає тільки у тому, що я визнаю Бога як Творця світу. Це лише перший крок. Усвідомлення того, що Бог є моїм добрим Батьком, який любить, прощає і чує всі прохання, є запорукою того, що наша віра може зміцнюватися й рости. Віра – це світло, яке освітлює темряву нашого серця. Завдяки ній ми можемо відчувати радість, бо морок смутку і журби розсіюється; відчуваємо легкість, адже усвідомлюємо, що Господь несе наші хрести й тягарі; маємо душевний спокій, бо, покладаючись на Бога, розуміємо, що самотужки не зможемо вирішити усіх своїх клопотів і наш Небесний Отець є поруч кожну мить життя.


Віра – це одна з частинок любові. Коли любимо іншу особу, то довіряємо їй, віримо в те, що вона здатна робити щось добре і дивовижне, й своєю вірою можемо підштовхувати її до позитивних змін. У Святому Письмі читаємо, наскільки величною і цінною є ця чеснота:

«Істинно, істинно говорю вам: Хто вірує, той живе життям вічним» (Ів 7, 47);

«Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша» (І Івана 4, 4);

«Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають» (Євр 11, 6);

«Щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь – під час об’явлення Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі, осягаючи ціль вашої віри – спасіння душ ваших» (І Петра 1, 7-9);

«Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, – і буде вам так» (Мк 11, 24);

«І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі. Казала бо сама до себе: «Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю». Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: «Бадьорися дочко! Віра твоя спасла тебе». І видужала жінка від тієї ж години». (Мт 9, 20-22);

«І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: «Чи віруєте, що я можу це зробити?» – «Так, Господи!» – кажуть йому ті. Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: «Нехай вам станеться за вашою вірою!» (Мт 28, 29).

З маленького зерна віри, яке засіяне у наше серце, можуть народитися великі справи. Завдяки ній Господь дарує людині чудо й оздоровлює. Через довір’я Богові ми очищуємо серце від накипу гріхів і ран, адже знаємо, що лише Він здатен витерти будь-які сльози, зцілити найглибші рани й простити те, що, немов камінь, лежить на душі.

Господь зсилає людині Свою благодать, підбадьорюючи її у сумнівах і показуючи правдиву дорогу. Важливо, щоби особа вміла свою віру проявляти, адже знаємо, що “віра, коли діл не має, мертва сама в собі” (Як 2, 17). Коли особа лише словами запевнює саму себе й інших, що вона є віруючою, але при цьому не проявляє це у вчинках, служінні ближнім, то, мабуть, така віра не є довершеною. Звичайно, аби по-справжньому довіряти Богові, людині необхідна Божа благодать, велике смирення та старання. Але кожного дня у нас з’являються можливості, щоб засвідчити чи приховати цю чесноту, і саме від нашого вибору залежить, наскільки вона зростатиме. Отець Боско у всіх своїх починанням мав велике довір’я Господеві і Пресвятій Богородиці. І сьогодні ця віра є для нас взірцем: вона, немов світильник, показує нам, що лише з Господом можемо добре здійснювати свої задуми і бути справді щасливими.

Віра Савран
Фото: m.christianpost.com, lifetreecounseling.com