Роковини смерті о. Лева Гайдуківського

Сьогодні, 23 лютого, випадає 5 річниця від смерті о. Лева Гайдуківського, СДБ. Отець Лев є знаним для нас через численні переклади книг з італійської та французької мови, які ще до сьогодні користуються шаною у читачів. Отець прожив 88 років, з яких 70 – чернечого і 58 – священичого служіння. Він був відданим і жертовним педагогом, вихователем, духівником і сповідником багатьох молодих українських юнаків-студентів у Римі. Був упорядником різних підручників для навчання в Українській Папській малій семінарії.

23 лютого 2012 року о. Лев Гайдуківський відійшов у вічність. Заупокійні богослужіння та похорон відбулися 24 лютого в каплиці Салезіянського дому “Istituto Salesiano Teresa Gerini” в Римі.

Отець Лев належав до числа найстарших українських салезіян, які відправилися у 30-х роках до Італії, щоб стати на служіння Богу у Згромадженні Салезіян та бути носіями Христа і Його любові саме до української молоді та Церкви.

На жаль, отець не зміг повернутися відразу після періоду перебування в Італії до України через політичну ситуацію, яка слідувала ІІ Світовій війні. На початку 90-х років отець Лев, зібравши всі свої речі, готувався до переїзду в Україну, якого так довго чекав, але раптова хвороба серця та складні її наслідки унеможливили приїзд отця на батьківщину.

За ці роки отець Лев реалізував свою духовну місію вповні: впродовж довгого часу він був духівником та вчителем українських хлопців з діаспори у Малій семінарії в Римі, наполегливо працював над перекладами духовної та педагогічної літератури. Останні свої роки, незважаючи на слабкість і проблеми зі здоров’ям, з вірністю сповняв священичу і салезіянську місію. Радо зустрічав молодих співбратів-салезіян, завжди був гостинним і привітним, запевняв свою постійну молитву за Україну, нашу Церкву і розвиток Салезіянського Згромадження в Україні.

Біографічна довідка

Лев Гайдуківський народився 14 лютого 1924 року в с. Колбаєвичі на Самбірщині.
1938 – їде до Італії, на кандидатуру до оо. Салезіян
1938-1942 – Навчався в Салезіянській малій семінарії в м. Івреа (Італія).
16 серпня 1942 року склав перші монаші обіти в Салезіянському Згромадженні.
З 1943 по1945 вивчав філософію в м. Фольїццо (Італія).
З 1945 по 1947 навчався в Папському салезіянському університеті, де отримав ліцензіят з педагогіки, а з 1950 по 1954 рік навчався в Салезіянському домі Студій в м. Боленго (Італія).
28 серпня 1949 року склав вічні обіти, а 4 липня 1954 року був висвячений на священика єпископом Іваном Бучком в м. Люрі (Франція).
Вчителював в салезіянських школах в м. Турині (1947-1956), був провідником в Катакомбах св. Каліста в Римі (1956-1957), з вересня 1957 – духівник, катехит, вчитель в Папській українській малій семінарії.
По завершенні діяльності Папської малої семінарії, о. Лев  належав до Салезіянської міжнародної формаційної спільноти для студентів богослов’я у м. Римі, де був духівником і сповідником.
Належав до салезіянської спільноти “Istituto Salesiano Teresa Gerini” в Римі.

Отець є автором перекладів на українську мову багатьох відомих українському читачеві видань, серед яких:
Джузеппе Ріццотті “Життя Ісуса Христа”
Пєр Гамон “Хто ж ти є, Маріє?”
Мішель Куаст “Шлях до успіху”
Мішель Куаст “Любове моя не знана”
Е. Б’янко, К. д. Амброджіо “Отець Боско: приятель молоді”
Терезіо Боско. “Св. Домінік Савіо. Краще вмерти, ніж згрішити”
Нікола де Мартіні «Приятель всіх (Ісус Христос)»
Нікола де Мартіні “Зрілість найважливіша проблема”
Павло Рісо “Хто ти? Які твої проекти?”
Нікола де Мартіні «У сфері любові. 100 питань про любов і її особливості»
Розіна і Джіно Коста “І двоє стануть одним…”
Йозеф Геваерт “Зло і страждання. Чому?”
Вітторіо Мессорі “Гіпотези про Ісуса”
Мартінетті Джованні «Чому я вірю в потойбічне життя?»
Гуідо Гадсон “Коли Господь говорить до серця”
Альозій Й. Актіс “До висот. Дороги до висот. Сонце висот”
Написав книжку для підлітків на основі Терезіо Боско і Карло Дель Фіоре “Так будується людина”

Переклав серію книжок салезіянина Бруно Ферреро.