Проща до Новосілки: історія святого місця
В суботу, 15 липня 2017 року, отці Салезіяни, з благословення Високопреосвященнішого владики Ігоря, провели вже IV-ту одноденну пішу прощу до Духовного Відпустового Центру УГКЦ с. Новосілка з нагоди першого відпусту і храмового празника Положення Ризи Пресвятої Богородиці. Другий відпуст і храмовий празник тут у Новосілці припадає 14 серпня, в празник святих Мучеників Макавейських.
Прощу до Новосілки та святкування відпустів відновили разом зі своїм приходом сюди отці Салезіяни, які в 2013 році на прохання архиєпископа і митрополита Львівського перейняли опіку над цією місциною. Вони поставили собі завдання відродити це святе місце, яке повстало тут з провидіння Божого ще в минулих століттях, але в силу важких історичних обставин комуністичного гоніння і переслідування Церкви було знищене, а згодом занедбане. І лише завдяки старанням місцевих жителів Новосілки вистояло тяжкі моменти своєї історії і збереглося.
Митрополит Львівський попросив отців Салезіян власне відродити, відновити і розбудувати цей Духовний відпустовий центр, щоб він міг стати центром духовності, особливо для дітей і молоді, як для Львівської Архиєпархії, так і для всієї Української Греко-Католицької Церкви, відповідно до харизми Салезіянського Згромадження.
Церква це святе місце у Новосілці ще в минулих століттях наділила двома відпустами. Передання говорять, що, ймовірно, 15 липня 1937 року, на відпусті з нагоди празника Положення Ризи Пресвятої Богородиці у Новосілці побував сам митрополит Андрей Шептицький.
Першу відновлену прощу та відпуст на архиєпархіяльному рівні отці Салезіяни провели в 2014 році. Цьогорічна четверта проща приурочена 125-ій річниці від дня народження блаженнішого патріярха Йосифа Сліпого. Чисельність учасників цьогорічної прощі сягала приблизно 130-140 осіб, між якими було багато молоді і дітей.
Духовним наміренням прощі була молитва за нашу українську родину, особливо за ті родини, які переживають різного роду труднощі та випробування. Символами, що розміщувалися обабіч хреста, який очолював прочанську колону, були дві ікони: ікона Пресвятої Родини, що є покровителькою усіх християнських родин і Новосілецька ікона Божої Матері, що пригадувала про святе місце у Новосілці, до якого ця проща прямувала.
Між прочанами цьогорічної прощі був о. Кароль Манік, Провінційний настоятель оо. Салезіян в Україні, його заступник о. Іван Мазуркевич, СДБ, сестра Марія Регакова із Згромадження Дочок Марії Помічниці християн та інші члени Салезіянської родини.
У Вовкові після молебня, разом з місцевою громадою, відбулося освячення Хреста, після того слідував обід і відвідини садиби-музею Корнила Устияновича. О. Петро Терлецький, місцевий парох із групою своїх парафіян також долучився до прощі. Потім проща прийшла до с. Загір`я, звідтіля до с. Кугаїв, потім до с. Підтемне, відтак до с. Раковець, і на кінець проща досягла своєї мети у с. Новосілка. Усюди тепло і гостинно колону прочан зустрічали місцеві громади. Після спільної молитви у місцевих храмах відбувалося гостинне і тепле частування, яке приготовляли місцеві парафіяни.
Дорогою до прочанської колони долучилося багато прочан з тих місцевостей, де проходила проща. Переходячи з одного населеного пункту до іншого, вірні прочани молилися в особливих наміреннях, в яких відображалися різні проблематики життя родини. Одним з молитовних моментів був акафіст за родини, який Салезіяни переклали зі словацької мови.
Проща закінчилася в Духовному відпустовому Центрі с. Новосілка, де відбулася завершальна молитва спочатку біля Святого джерела, а потім у храмі Положення ризи Пр. Богородиці, де перебуває Новосілецька ікона Божої Матері. Також відбулася молитва в наміренні Святішого Отця та благословення прочан. Опісля відбулася спільна трапеза біля вогнища. Для прочан була можливість повернутися автобусом до Львова.
Історія Духовного відпустового місця у Новосілці відроджується і продовжується, як також і відновлена історія прощ до цього святого місця, куди ще з древніх часів приходили з різних куточків нашого краю численні групи прочан, щоб помолитися, отримати зцілення та інші необхідні ласки. Пресвята Богородиця, яка тут поклала свою Пречисту ризу, чекає на всіх своїх дітей і бере під свою опіку всіх, хто до неї прибігає зі щирою молитвою та довірою.