Урочистість беатифікації о. Титуса Земана

30 вересня 2017 року в Словаччині відбулася беатифікація салезіянського священика Титуса Земана.  На урочистість причислення до лику блаженних отця Титуса прибули представники салезіянських спільнот із різних куточків світу. Зокрема, від українського Салезіянського Згромадження на святковій церемонії побували 22 особи – українська молодь разом із Провінційним настоятелем Згромадження о. Каролем Маніком. Урочисту Месу з чином беатифікації очолив Префект Конгрегації у справах святих, кардинал Анджело Амато.

Цього дня увага усієї Словацької Церкви була зосереджена на постаті о. Титуса Земана, мученика за духовні покликання, адже це перший салезіянин-словак, що проголошений блаженним. Близько 600 священиків та 30 єпископів із різних країн підтвердили свою присутність на церемонії беатифікації. Серед духовенства зокрема варто відзначити 93-річного словацього кардинала Юзефа Томка, префекта-емерита Конгрегації з євангелізації народів.

[easyrotator]erc_40_1506921428[/easyrotator]

Незадовго до цієї події, кардинал Анджело Амато в інтерв’ю для Ватиканського Радіо зазначив, що «у кліматі справжніх переслідувань отець Титус та багато інших з ним, продемонстрували надзвичайну мужність, силою любові чинячи опір ненависті».

Говорячи про цього блаженного як про мученика-салезіянина, кардинал зазначив, що святий Іван Боско часто повторював, що, коли салезіяни страждають, трудячись на користь душі, то це велика честь для Згромадження. І тут не йдеться тільки про страждання, породжене щоденною відданістю й милосердям до молоді, а й про мучеництво крові. «І це пророцтво святого Івана Боско збулося вже не раз, – зазначив кардинал Анджело Амато. – Мученицьку святість можемо назвати звичною для Салезіянського Згромадження, яке нараховує вже понад сотню мучеників».

Він також зауважив, що салезіянам притаманне особливе душпастирське милосердя, яке спонукає їх до того, щоб у потребі віддати своє життя за молодь і захищати її від впливу шкідливих ідеологій. Кардинал назвав блаженного Титуса Земана «мучеником задля покликань», оскільки він любив своє покликання салезіянина й священика і бажав, щоб й інші молоді люди могли вільно сповняти свою мрію посвяти Богові.