Літургійний спомин блаженного Філіппо Рінальді

Отець Філіппо Рінальді, третій наступник отця Боско, велику увагу приділяв розвитку місійної діяльності, а також плеканню салезіянської харизми серед мирян. 5 грудня Салезіянське Згромадження молитовно згадує цього блаженного.

Дата народження: 28.05.1856

Місце народження: Лу Монферрато (Італія)

Висвячений на священика: 23.12.1882

Відійшов у вічність: 05.12.1931 (Турин, Італія)

Беатифікація: 29.04.1990

Літургійний спомин: 5 грудня

Філіппо Рінальді народився 28 травня 1856 в Лу Монферрато (Північна Італія) у благочестивій родині. Вперше він познайомився з отцем Боско в дитинстві, коли святий разом з вихованцями Ораторії зупинилися в його селищі. Коли Філіппо було 10 років, батько відправив його вчитися до салезіянського коледжу в Мірабелло. Він пробув там кілька місяців і повернувся додому за власним бажанням. Отець Боско особисто писав йому лист, щоб він переглянув своє рішення, але Філіппо не погодився повернутися. У 1874 р о. Боско відправився в Лу, щоб запросити його в Турин, але марно. Лише три роки помтому Філіппо вдалося подолати психологічні труднощі і вступити до коледжу для так званих пізніх покликань в одному з районів Генуї. Потім він вступив до новіціяту в Сан-Беніньо-Канавезе.

23 грудня 1882 року Філіппо Рінальді був висвячений на священика. Через рік його призначили директором одного з салезіянських інститутів. У цей період молодий священик був дуже близький з отцем Боско і цілком довірився йому.

Через рік після смерті о. Боско його наступник о. Руа послав о. Рінальді в Іспанію, спочатку настоятелем Салезіянської обителі в Сарріа, а потім – Провінційним настоятелем. В Іспанії він залишив про себе добрі спогади, «і не тільки в Салезіянській Родині, а й серед численних благодійників і друзів. Особливо хвалили його чесноти, його обачність, сердечність і ревнощі у служінні для душ».

Під час відвідування салезіянських осередків в Іспанії в 1894 році о. Руа переконався в прекрасних лідерських здібностях о. Рінальді, в його вірності харизмі та справі отця Боско і в 1901 році він запросив його в якості свого вікарія в Турин. У цей період з новою силою проявилися виняткові чесноти о. Рінальді і його ініціативність. Він виявляв велику турботу щодо молодих покликань, організовував центри духовної і соціальної допомоги молодим робітницям, підтримував і керував Згромадженням Дочок Марії Помічниці християн, в історії яких тоді настав складний момент. Отець Філіппо допомагав у розвитку Асоціації салезіянських співпрацівників, організовував всесвітні спільноти колишніх салезіянських вихованців і вихованок, а також заснував інститут «Волонтерки отця Боско» для тих дівчат і жінок, які хотіли присвятити себе Богові, але не могли вступити в монашу спільноту. На честь беатифікації отця Боско в 1929 році зусиллями о. Рінальді в Турині було встановлено пам’ятник засновнику Салезіянського Згромадження.

У 1922 р., після смерті о. Паоло Альберо, другого наступника о. Івана Боско, о. Рінальді був обраний Генеральним настоятелем Салезіянського Згромадження. Прекрасний наставник духовного життя, пронизаний салезіянським духом, о. Рінальді зумів оживити духовне життя салезіян, зміцнити їхню віру в Бога і безмежну відданість Діві Марії Помічниці християн. Він приділяв багато уваги розвитку місіонерської діяльності, посилаючи багатьох молодих людей для вивчення мов і звичаїв інших народів з метою більш якісного здійснення євангелізації. За роки служіння отця Філіппо як Генерального настоятеля в місіях брали участь 1866 салезіян і 613 сестер спільноти Дочок Марії Помічниці християн. До смерті о. Рінальді налічувалося 4000 салезіян, які проживали в 250 обителях.

О. Філіппо Рінальді відійшов у вічність в Турині 5 грудня 1931 року. Його мощі покояться в крипті базиліки Марії Помічниці християн.

Під час беатифікації 29 квітня 1990 року в базиліці св. Петра у Римі папа Іван Павло II сказав про третього наступника отця Боско: «…cвященик Філіппо Рінальді знайшов своє покликання, зустрівшись з апостолом молоді, який особисто супроводжував його в період релігійного і священичого формування. О. Рінальді вдалося настільки наблизитися до чеснот і духовного шляху свого наставника, що його називали “Живим взірцем отця Боско”О. Рінальді щиро любив Церкву і по-новому ставився до її присутності серед людей, широко розгорнувши місіонерську діяльність. Будучи переконаним у важливості такої праці саме мирян, він дбав про координацію їх дій і духовну формацію».