Дні салезіянської духовності: мистецтво слухати і супроводжувати

Нещодавно, впродовж 18-21 січня, у Турині відбувалися Дні салезіянської духовності. Перший день заходу був присвячений євангельській цитаті “Господи, дай мені цієї води!”, а наступний, 19 січня, пройшов під темою: “Мистецтво слухати і супроводжувати”.

Після ранкової молитви с. Паола Казаліс (Згромадження Дочок Марії Помічниці християн) провела доповідь на тему: “Слухати молодь”. Вона зосередила увагу на значенні слухання: «Справжнє вміння слухати народжується із глибини життя. Ти вчишся слухати завдяки особистому досвіду “бути почутим” (лиш тоді знаєш по справжньому,  ЩО ТАКЕ і ЯК “слухати”) та щоденній практиці “терпеливо слухати маленькі речі”. Слухати – означає не лише “виділити час” для особи, з якою спілкуєшся, але також і “створити простір” для цього».

previous arrow
next arrow
Slider

Відтак с. Паола, виокремила деякі ознаки слухання:

=》Слухання – це тиша. Тож у слуханні потрібно у тиші відкритися на Таїнство… І, якщо бувають якісь невдачі, переживати їх не як розчарування, але у тихому очікуванні, знаючи, що вміння слухати ніколи не є “втраченим часом”.

=》Слухання – це умова. Більше не існує “моїх рішень”, а лише “рішення з огляду на потреби молоді” – це є та відповідальність, якої вимагає від нас Господь.

=》Слухання – це щирий погляд, бо він дарує ідентичність! На одному із вуличних графіті писалося: “Хто ми, якщо ніхто на нас не дивиться?” Отець Боско був зачарований увагою о. Калоссо, і цю увагу він згодом продовжив дарувати своїм вихованцям. Така довіра заохочує молодь до пізнання Бога, а відтак і практики Святих Тайн. Сила нашої харизми полягає у правдивості наших вчинків.

=》Слухання – це довіра і очікування, які є протилежністю до вимоги отримати відповіді чи результати “тут і тепер”.

=》Слухання – це провід. Духовний супровід особи завжди проходить через три кроки: слухати – приймати рішення – діяти.

Опісля завершення доповіді усі учасники могли задавати різні питання. Сестра Паола, відповідаючи на них, підкреслила те, що дуже важливо слухати молодь, не осуджуючи, а також пам’ятати, що слухання є не просто даруванням себе, а простором власного життя, у якому діє Бог.

previous arrow
next arrow
Slider

Наступним моментом стало свідчення молодої подружньої пари Себастьяна і Тіти з групи “Рух Свідків Воскреслого”. Їх промова були присвячена темі під назвою: “Проваджені, щоб провадити”.  Ділячись своїм досвідом, вони акцентували увагу на таких 5 пунктах:

1) Творити середовище, в якому почуваєшся як вдома. Лиш тоді молодь чується вільною, є доброю, не боїться щиро висловлювати свої думки, адже це змінює життя.

2) Культура покликання. Тут йдеться про різні стани життя: священство, монашество, подружжя. Найкращий засіб для творення цієї культури покликання – це творення “особистого проекту життя”.

3) Спільнота, яка творить простір для постійного обговорення і дарує нові погляди та думки. Адже особистий зріст завжди збагачує всю спільноту.

4) Спосіб духовного провадження, який завжди  має лишати автономію особі. Бо саме це провадить молоду людину до зрілості.

5) Пасхальна динаміка, яка постійно тримає тебе в русі та відвертає від хаотичного пошуку успіхів, результатів і перемог. Вона допомагає усвідомити цінність кожного окремого кроку та відкрити напрямок шляху.

Відтак відбулася Божественна Літургія у базиліці Марії Помічниці християн, яку очолив архиєпископ Чезаре (Нозілья), Митрополит Туринський. Опісля був смачний обід, в часі якого учасники з різних груп Салезіянської Родини могли знайомитися і ділитися своїми враженнями і досвідом у неформальній атмосфері. А згодом для різних мовних груп були організовані екскурсії по “Святі Землі” Салезіян.

Також була ще одна доповідь, робота в групах, де всі члени Салезіянської Родини могли ділитися своїми роздумами та досвідом у написанні “10 заповідей для супроводу”. Їх згодом було опрацьовано і представлено на закритті Днів духовності Салезіянської Родини.