6 листопада – річниця смерті владики Андрія (Сапеляка)

6 листопада минає перша річниця з дня смерті владики-салезіянина Андрія (Сапеляка). Владика Андрій відійшов у вічність, залишивши по собі визначний вклад у розвиток Української Греко-Католицької Церкви в Аргентині, а також приклав чимало зусиль до справи творення українського Салезіянського Згромадження у Львові й поширення салезіянської харизми в дусі св. Івана Боско на східні терени України. Його справді можна назвати одним з тих ревних душпастирів, які втілили у своєму житті та служінні євангельський ідеал доброго пастиря, що сумлінно дбає про те, що йому довірено.

Владика Андрій багато зробив для того, щоб українські салезіяни розпочали свою душпастирську працю в Україні у 90-х роках, й це служіння для дітей та молоді в дусі св. Івана Боско продовжується й до сьогодні. Він залишив глибокий слід у пам’яті кожного, хто мав нагоду його знати.

«Виховання молоді дуже і дуже важливе, тим більше тепер… Добре вихована молодь є ключем вирішення проблем як національних, так і церковних. Повторюсь, народ треба просвічувати і робити це через молодь. Потрібно, щоб церква йшла в народ. І з молоддю треба жити спільними інтересами», – говорив владика Андрій і усім своїм життям показав приклад ревного вихователя і душпастиря молоді.

previous arrow
next arrow
PlayPause
Slider

“Покійний Владика Андрій був педагогом та місіонарем, а згодом і архипастирем, який зумів розбудити не одне покликання серед молодого покоління, і разом з першим українським салезіянином, владикою Степаном Чмілем, він надав тривкі основи розвитку і росту Салезіянського Згромадження, спочатку в країнах діяспори, а відтак на рідних землях, після проголошення незалежности України”, – зауважив у своїх спогадах про владику о. Іван Дацько, Президент Інституту екуменічних студій УКУ.

previous arrow
next arrow
Slider

У своєму листі співчуття з приводу смерті владики Андрія владика Борис Гудзяк влучно підкреслює, що “Життя Владики Андрія було довгим і яскравим. Не за роками, а за насиченістю подіями, воно легко могло б вмістити кілька життів середньостатистичної людини. Від Сяну до Дніпра, від українських земель через Францію та Італію до Аргентини і знову в Україну. Владика Андрій став не просто свідком історії нашого спасіння протягом останніх майже 100 років, але й завзятим помічником Господнім.

Для багатьох Він став передавачем традиції, будучи учасником Другого Ватиканського Собору. Через нього ті, що не бачили, могли відчути і зрозуміти не історію, а настій, дух, атмосферу. З його відходом завершилася ціла епоха”.

«Це була людина, чия душа була сповнена життєрадістю, що проявлялась назовні надзвичайно великим оптимізмом! Він любив бути салезіянином і був переконаний, і то дуже, про блискучу майбутність українських салезіян», – так згадує про владику о. Євген Небесняк, СДБ.

Можемо зауважити, що душпастирське служіння владики Андрія (Сапеляка) принесло багато щедрих плодів і зараз спогади про нього живуть у серці кожного, хто був знайомий із ним.

previous arrow
next arrow
Slider

Пригадуємо, що владика Андрій Сапеляк упокоївся в Бозі 6 листопада 2017 року, на 98 році життя. Похований владика на міському кладовищі у Винниках.

Салезіянська Родина єднається разом у молитві за блаженний упокій владики Андрія. Нехай Всемогутній Господь прийме його у своїх Небесних оселях. Вічная пам’ять!