НВК «Школа-гімназія “Шептицьких”»: тут формують переможців

Хто в розпал літа думає про навчання? Напевно, лише про відпочинок. Та вересень не за горами і варто віддати належне тим, хто впродовж навчального року і, переконана, що й на канікулах, невтомно черпав знання. Тож пропоную трохи більше дізнатися про НВК «Школа-гімназія “Шептицьких”» , яка завжди вирізнялася підходом до навчання учнів, а учні, зі свого боку, старанністю і відповідальністю.


Зрештою, яскраво про це свідчить і те, що цьогоріч перемогу в ХІХ Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика здобула саме дев’ятикласниця НВК «Школа-гімназія “Шептицьких”» Яна Галамай. Гімназистка також отримала президентську стипендію. Почесну відзнаку і премію Фонду імені Петра Яцика також отримала і вчителька дівчинки — заступниця директора навчально-виховної роботи Оксана Марунчак.

— Яна Галамай — одна з небагатьох гімназистів, яка в конкурсі ім. Петра Яцика бере участь ще з початкової школи. Від коли ця дівчинка вступила до нашої гімназії, я побачила в ній любов до цього конкурсу. Врешті, вона активна й в олімпіадах та інших інтелектуальних змаганнях. Ми не раз перемагали в конкурсі Яцика на обласному рівні. А на Всеукраїнському — вперше зайняли призове місце і одразу переможне, — розповіла Оксана Марунчак.

Педагог також зазначила, що саме цей конкурс у вчителів має найбільшу повагу — за демократичність і прозорість оцінювання. Крім того він дуже прикладний. Адже дає змогу перевірити рівень знань учнів із української мови з практичної сторони, тобто те, що дійсно необхідне.

— У конкурсі Яцика беруть участь за бажанням. Здебільшого конкурсанти — дуже сильні. Рівень їхньої підготовки з року в рік зростає.  Конкуренція — надзвичайно велика. Ми відстежуємо, які бали займають наші учні, який відрив від інших конкурсантів. Часто вони фактично ніс до носа йдуть. Інколи навіть пів бала вирішує все. Тож, здобута перемога, ще й на всеукраїнському рівні — дуже тішить, — додала пані Оксана.

Розповідаючи про «таємниці» підготування таких талановитих учнів, вчителька підкреслила, що насправді багато залежить від педагога. Адже, коли учні бачать, що вчитель любить те, чого їх вчить, то й не уявляють, що можна по-іншому сприймати цей предмет.

— Завжди стараюся учням на уроках максимально подавати інформацію. Не забиваю голови нудною теорією, стараюся знайти максимально доступний формат, із багатьма тренувальними вправами. Також наголошую їм, що знати українську мову — престижно. І саме знання — найчесніший коридор, щоб у вищій освіті обрати те, що найбільше подобається. І це, дійсно, їх мотивує, — зазначила моя співрозмовниця. — Та пропри все, намагаюся зберігати класичний стержень. Бо якщо на уроках літератури є широке поле для діяльності, то на уроках української мови я маю навчити певних правил, закласти ґрунт грамотності — орфографічної та пунктуаційної. А тоді вже пробуємо різні методи для тренувань.

НВК «Школа-гімназія “Шептицьких”» особлива й тим, що формуванням учнів багато займаються й поза уроками. Особливу увагу приділяють становленню їх як громадян і християн.

— У Згромадженні салезіян, яке опікується нашою школою, чимало уваги приділяють і комунікації з батьками. Можна сказати, що це чи не найпершому місці. Бо поспілкувавшись із батьками, можна зрозуміти, як працювати з дітьми. Це відбувається не лише на батьківських зборах. А також і на Душпастирській раді, де збираються представники адміністрації закладу, батьки та учні, щоб разом обговорювати певні проблеми, напрацьовувати спільні ідеї. Також організовують реколекції для вчителів і батьків, на які запрошують відомих лекторів. Це сприяє кращому розумінню в батьків специфіки нашого навчального закладу. Зокрема й того, що кожен ранок у нас розпочинається молитвою,  відбуваються Літургії, — додала наостанок Оксана Марунчак.

Наталія Павлишин