Генеральний настоятель – Не впавший зверху, а реалізований спільними зусиллями. Отець Аттард і проект Постійної формації салезіян і мирян в Європі

(ANS – Рим) – “Це кордон, над яким необхідно багато роздумувати, багато молитися, а також потрібні серйозні зусилля для того, щоб проаналізувати вже існуючі можливості, які дають змогу запропонувати речі, які відповідають потребам тих, хто просить про супровід і формацію”. Саме так отець Фабіо Аттард, який впродовж 12 років був Генеральним радником у справах душпастирства молоді, описує нове завдання, яке йому довірили і яке дотепер не існувало: Відповідальний за постійну формацію салезіян і мирян в Європі.

Отче Фабіо, як з’явилося це нове призначення, яке Вам довірили?

Необхідно згадати шлях, який Згромадження подолало за останні 20-25 років. Вже ХХIV Генеральна капітула (1996) на тему «Салезіяни і миряни» ивчала виклики та можливості Згромадження на даному етапі існування Церкви. Вже тоді було визнано, що в багатьох провінціях були наявні спільні шляхи салезіян і мирян: у спільності місії, а також формаційних курсах. Потім, у 2004, під час першої з дворічних зустрічей Провінційних настоятелів Європи тодішній Генеральний настоятель, о. Паскуаль Чавес, запропонував переосмислити салезіянську місію, до якої дедалі частіше долучаються миряни. Під час наступних таких зустрічей, особливо в період 2018-2020, тему дедалі краще поглиблювалася, зокрема тому, що однією з головних тем ГК 27 була саме «спільна місія». Тому це призначення стало плодом цього довгого шляху.

І в чому ж полягатиме Ваша майбутня праця?

На початку треба наголосити, що ми не розпочинаємо з нуля. В багатьох європейських провінціях вже існують прекрасні програми з педагогіки, душпастирства, салезіянської харизми та духовності. Наприклад, в Німеччині, Бельгії, Іспанії, Італії, Франції та Португалії розроблено систематичні структуровані програми.

Практично у всіх провінціях функціонують періодичні курси, які в майбутньому безперечно будуть поглиблені і впорядковані.

Наступним кроком, про який йшлося впродовж двох останніх років, буде континентальна програма для зміцнення цієї формації: йдеться про формацію салезіян і мирян, які пройдуть спеціальні майстер-класи, щоб зробити свій внесок у місцеві підготовчі курси, коли вони повернуться до своїх провінцій. 

В даний момент я працюю над збором і обговоренням як наявних ресурсів, так і майбутніх очікувань. Метою є створення до кінця року певної структури, яка зможе координувати наявні пропозиції і направляти подальший розвиток у цій сфері.

Ми прагнемо втілити стратегічний і оперативний проект, який треба буде обговорити з провінціями і особами, які вже брали участь в роздумах впродовж останніх двох років. Наслідуючи принцип синодальності, ми хочемо отримати не проект, який звалиться нам на голови зверху, а який враховуватиме пройдений шлях і буде вираженням всіх тих, хто в ньому був задіяний.

Які масштаби даного проекту?

Вже на першому рівні ми бачимо близько 25 тисяч мирян, які працюють в салезіянських закладах і структурах: в школах, центрах професійної підготовки, ораторіях, молодіжних центрах, парафіях і соціальних закладах.

Також є тисячі молодих осіб, які причетні до Молодіжного салезіянського руху (MGS), і більшість з них представляє ті провінції, в яких вже існують формаційні курси з певною традицією. Також не треба забувати про зустрічі «Обговорення» та можливості духовних вправ для європейських аніматорів, які зміцнили цей європейський рівень.

Окрім того існує дуже цікава і перспективна сфера Салезіянського місіонерського волонтерства: йдеться про сотні молодих осіб, які вже зараз отримують прекрасну підготовку до місіонерського досвіду, під час нього і опісля. Для цього було докладено багато спільних зусиль Відділів душпастирства молоді і місій, плодом яких став Посібник місіонерського волонтерства. З цієї точки зору, на рівні Європи, ґрунт вже підготовлено.

Також варто згадати про всіх тих, хто не працює безпосередньо в наших структурах, але бере участь в нашій душпастирській діяльності.

І наостанок йдеться про нескінченне поле мирян Салезіянської родини. На рівні груп вже організовано формаційні курси, але наявне також бажання, з боку Секретаріату Салезіянської родини, покращити формаційні програми європейського масштабу.

Ще одне: що Ви отримали за ці 12 років на посаді Генерального радника в справах душпастирства молоді?

Я вважаю, що мені надзвичайно пощастило отримати цей новий послух після 12 років на посаді Радника з питань душпастирства молоді. По-перше, я дуже вдячний і зобов’язаний всім людям – салезіянам, мирянам, молоді – які задіяні в сфері душпастирства молоді.

По-друге, я дійсно збагатився, адже в ці роки ми жили методом розпізнання, про який стільки говорить Папа Франциск і який був типовим для нашого засновника отця Боско. Я дуже покладаюся на динаміку процесу: досвід програми, яка досліджує, роздумує і визнає все наявне; намагається інтерпретувати в світлі Святого Духа і нашої харизми, щоб потім вирішити, які кроки необхідно зробити.

Окрім того я несу з собою прагнення співпрацівників мирян, які прагнуть бути сформовані в цій харизмі, і спрагу молоді, яка шукає зрілих вихователів, котрі допоможуть зрозуміти сенс життя.

За матеріалами : infoans.org

Переклад Костянтин Зінченко