П’ятнадцять думок Блаженнішого Святослава про справжній і здоровий відпочинок

Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, ділиться думками і рекомендаціями щодо справжнього відпочинку, що особливо актуального під час відпусток у літню пору. Також Глава Церкви порушує таке важливе питання, як святкування святого дня. Отож, пропонуємо вашій увазі основні думки Предстоятеля УГКЦ.

• Справжній відпочинок покликаний відновити наші сили. Здоровий відпочинок не має на меті виснажити наші психічні, духовні й фізичні сили чи кишені, він має на меті нас відновити.
• У ньому віднаходимо гармонію. Той, хто правильно відпочиває, повинен знайти гармонію не тільки між працею і відпочинком, а й між молитвою та іншими видами своєї діяльності.
• Образ Творця, який відпочиває, проєктується на людину. Питання праці й відпочинку – одне з важливих питань Божого об’явлення. Від початку створення світу ми чуємо, що Господь Бог сьомого дня спочив. У такий спосіб і ми одержуємо завдання сьомого дня спочивати. Бог нас закликає наслідувати Його ритм праці та відпочинку.
• Бог є господарем над своїм творінням. Духовне й релігійне значення відпочинку, яке ми віднаходимо в Божому об’явленні, насамперед показує нам, що Бог є господарем. Він має владу над тим, що чинить.
• Під час здорового відпочинку людина досвідчує свободу. Людина, яка покликана наслідувати Бога, покликана до свободи. Під час відпочинку людина набуває досвід свободи.
• Дуже необхідною є гігієна праці та відпочинку. Наша діяльність стає частиною мого «я» і моєї ідентифікації. Природно, коли ми змінюємо місце праці або одержуємо іншу посаду, то інколи переживаємо певні труднощі з дистанціюванням себе від тої професії, яку виконуємо. Саме тому гігієна праці та відпочинку дуже потрібна для того, щоб сучасна людина вміла правильно вибудовувати відношення до своєї щоденної праці.
• Важливо не стати рабом як праці, так і насолоди. У результаті круговерту життя усвідомлюємо, що перетворилися на рабів наших справ. Недобра й інша крайність, коли людина з рабства обов’язків переходить у рабство насолоди. Так вона шкодить своєму здоров’ю, втрачає свободу і набуває нового узалежнення. Ба більше, сучасна індустрія розваг робить людину в’язнем «колеса»: впродовж тижня витискають мої сили, щоб я заробив гроші, а у час відпустки я їх витрачаю. У підсумку я лишаюся ні з чим: без грошей, сил, енергії.
• Вміння правильно підібрати вид відпочинку – це вияв мудрості. «Бо мудрою є та людина, яка вміє запанувати над собою. Мудрою є та людина, яка вміє тішитися, правильно насолоджуватися плодом своєї праці. Нерозумною є та людина, яка не вміє правильно користати з плодів своєї праці і не вміє відпочивати».
• Справжній відпочинок не має нічого спільного з лінивством. Лінивство виснажує і висушує душу. Воно забирає енергію та силу людини і ще більше ускладнює її повернення до праці. Якщо ми правильно відпочиваємо, то до закінчення відпочинку наповнюємося енергією.
• Джерело всіх наших духовних, фізичних і психічних сил – Господь Бог. Правильний відпочинок завжди буде відпочинком із Богом. Саме здатність черпати з вічного джерела життя, тобто Господа Бога, дасть можливість повністю відновити сили й повернутися до активної щоденної праці.
• Святкувати святий день – означає віддати його Богові та ближньому. Шість днів на тиждень людина забирає собі, бо виконує справи, від яких залежить її добробут, оскільки людина живе з праці своїх рук. Сьомий день потрібно віддати Богові, як знак, що остаточно ми живемо не лише з праці власних рук, а ми живемо через те, що Бог нам це життя посилає.
• Бог – вічне джерело життя. Сьомий день, який ми жертвуємо Богові показує нам правильне розуміння основних фундаментів нашого життя. Він показує нам вічне джерело, від якого залежить наш добробут, здоров’я, наше сучасне і майбутнє. Саме тому так важливо знаходити час для того, щоб його посвятити Богові.
• Під час відпочинку важливо брати участь у Святій Літургії. Християни, святкуючи святий день, повинні бути на Божественній Літургії. Коли людина цього свідомо і добровільно не робить, тоді вона грішить. В такий спосіб вона спотворює зміст цього дня і неправильно його переживає.
• Святкувати святий день настільки, наскільки дозволяють обставини. Коли людина не має об’єктивної можливості через певні перешкоди взяти участі в Божественній Літургії, наприклад у країні її перебування немає церкви або вона живе в умовах пандемії коронавірусу, коли є суворі карантинні обмеження, то очевидно, що тоді потрібно святкувати святий день настільки, наскільки дозволяють обставини.
• Чинити добрі діла потрібно і у святий день. Ми повинні поборювати спокусу у неділю важко працювати, але з іншого – чинити добрі діла потрібно і у святий день. Тому коли хтось відвідує своїх батьків тільки в неділю і бачить, що мама й тато потребують допомоги з важкою працею, то краще відвідайте їх упродовж тижня. Але якщо є об’єктивні обставини, які цього вам не дозволяють, тоді слухайте своє сумління і допоможіть їм.