Літургійний спомин бл. Марії Тронкатті

25 серпня Салезіянська Родина відзначає літургійний спомин блаженної сестри салезіянки Марії Тронкатті, яка присвятила своє життя місіонерській діяльності.

Дата народження: 16.02.1883, Кортено-Гольджі (Італія);

Сестра салезіянка, Згромадження Дочок Марії Помічниці християн;

Перші обіти: 17.09.1908;

Відійшла у вічність: 25.08.1969, Сукуа (Еквадор);

Причислена до лику блаженних: 24.11.2012;

Літургійний спомин: 25 серпня.

Маріа Тронкатті народилася в Кортено-Гольджі, поблизу Брешії, на півночі Італії у великій селянській родині. Вона росла в атмосфері радості і праці на полях, оточена теплом і любов’ю прекрасних батьків. Марія була дуже дбайливою, піклуючись про своїх молодших братів і сестер.

Коли у  Кортено приходив «Салезіянський бюлетень», думки Марії, щедро обдарованої християнськими чеснотами, звернулися до богопосвяченого життя. Спочатку батько був проти, але, коли дочка досягнула повноліття і їй виповнився 21 рік, він дав свою згоду. Марія попросила прийняти її в Згромадження Дочок Марії Помічниці Християн і в 1908 році в Ніцца-Монферрато склала свої перші обіти.

Під час І світової війни пройшла курс медичної допомоги в Варацце і працювала у військовому госпіталі медсестрою Червоного Хреста.

Страшний ураган був поштовхом до того, що Марія дала Богоматері обітницю у разі порятунку стати місіонеркою. Богородиця почула її молитву і сестра Марія попросила Генеральну настоятельку дати їй дозвіл на служіння для прокажених. Сім років потому мати Катерина Дагеро направила її в Еквадор.

У 1925 році сестра Марія прибула до затоки Гуаякіль і відправилася до Чунчі, де певний час працювала медсестрою і фармацевтом. Разом з єпископом-місіонером Коміном і невеликою експедицією с. Марія і ще дві сестри Згромадження вирішили податися до амазонських джунглів, де б здійснювали своє салезіянське служіння.

Полем їх місійної діяльності стала земля індіанців племені хіваро в південно-східній частині Еквадору. Сестри оселилися в будиночку на пагорбі у Макасі, селі колоністів, оточеному великими, на декілька сімей, хатинами індіанців хіваро. Відразу після прибуття в Мендес, сестра Марія завоювала повагу хіваро, прооперувавши за допомогою складаного ножа поранену кулею дочку глави племені. Як отець Боско був батьком і вчителем Салезіян, так і сестра  Марія стала матір’ю для черниць  і 44 роки вони з любов’ю називали її Матінкою.

Сестра Марія була медсестрою, хірургом, ортопедом, зубним лікарем і анестезіологом, але перш за все – вчителькою Закону Божого, щедро наділеною невимовним даром віри, терпеливості і салезіянської любові. Її праця щодо захисту прав жінок хіваро принесла щедрий урожай: сотні нових християнських сімей вперше виникли за вільним особистим вибором нареченого і нареченої. Свою діяльність, особливо в сфері навчання і медицини, с. Марія вела в лікарні ім. Пія XII в м. Сукуа і в численних диспансерах. Вона керувала місіями Апостольського вікаріату у різних місцинах, що потребувало частих поїздок через сельваси, вічнозелені вологі екваторіальні ліси.

Сестра Марія Тронкатті загинула 25 серпня 1969 року в авіакатастрофі неподалік від лікарні, яку заснувала. Незадовго до смерті 86-річна салезіянка жертвувала своє життя за мир між індіанськими племенами хіваро і білими поселенцями.

Беатифікація італійської місіонерки Марії Тронкатті відбулася 24 листопада 2012 року у Еквадорі, де з нагоди цієї урочистої події зібралися тисячі вірян із різних куточків світу. Кардинал Анджело Амато, салезіянин, розповів, що підтримувало ентузіазм бл. Марії Тронкатті у дорозі до святості: «Велика віра. Вона багато молилася і заохочувала інших молитися. Кожен день розпочинала адорацією Найсвятіших Тайн від четвертої до п’ятої години ранку. У суботу на світанку молилася вервичку. Усіх, хто потребує, забезпечувала материнською турботою. Вона знаходила покинутих у лісі дітей, рятуючи їхні життя. Особливу увагу приділяла корінному племені хіваро, проповідуючи серед них. Працювала щоденно по 16–17 годин. Як місіонерка, сестра Марія пригадує усім, що вони повинні мужньо проголошувати Євангеліє у світі”. Тож, і сьогодні сестра Марія Тронкатті залишається для нас прикладом жертовного служіння, міцної віри і великої любові до Бога.