“Мені подобається дбати про людей яких мені довірено”, – отець Петро Майба, СДБ
о. Петро Майба є настоятелем салезіянської спільноти при храмі Покрови Пресвятої Богородиці, де основною діяльністю є всебічний розвиток молоді та підлітків на основі християнської католицької віри. Тут в спільноті є різні види діяльності, зокрема це парафія Покрову Пресвятої Богородиці, колегіум для студентів, кахетична школа та ораторія (молодіжний центр). Про діяльність спільноти, вихователів та молодь далі в інтерв’ю з о.Петром Майбою
Загалом, чим займається салезіянський дім Марії Помічниці Християн?
Всього у нас є вісім отців. Кожний відповідає за свій напрям діяльності, що розділений по певних секторах. У кожного свої обов’язки, свої групи за якими вони слідкують і їх же супроводжують. А мій напрям — це допомагати розвивати та формувати духовну особистість, також супроводжувати людей до їхніх цілей. Ми проводимо таку інформаційно-освітню діяльність, допомагаємо вчителям зростати, а ті далі працюють, безпосередньо, з молоддю та підлітками.
Як Ви познайомились із Салезіянським згромадженням, і з чого згодом почалась Ваша діяльність і служіння в цій спільноті?
Усе це все почалось з моєї сім’ї. Мій батько був священник. У дитинстві я зростав в духовному середовищі. Згодом, в якийсь момент батько познайомив мене з одним священником, він вже був салезіянином, і його розповіді про духовенство мене захоплювали. Так я почав ходити до нього на різні заняття, вивчав італійську мову, разом обговорювали різні освітні тематики. А потім десь у 16 років постало питання, як і у всіх молодих людей, куди рухатись далі по життю, так і обрав стати салезіянином. А саме настоятелем в цій спільноті я є вже другий рік.
Які функції має виконувати настоятель спільноти?
В першу чергу це є організація усіх напрямків роботи у спільноті. Ну а друге це є супровід і допомога вихователям. Маємо спільні та індивідуальні збори, поїздки по єпархії, по садочках, школах, навчання та зростання в групах. В основному працюємо з молоддю над їхнім всебічним розвитком та вихованням.
А як працюєте з дітьми? Що вони вивчають?
Кожного року ми вибираємо напрям в якому будемо працювати. Це і цінності, які хочемо пропрацювати й знання. Далі прописуємо чіткі конкретні кроки. Спершу навчання в тематиках, потім подача матеріалу від мене чи від вихователів, пояснення цінності. Тут досить важлива роль бути присутнім з ними впродовж усього періоду. Разом усвідомлювати й проходити усе це через якісь певні завдання чи спільну діяльність. Іноді вони самі пропонують, що хочуть дізнатись. Тоді ми краще зрозуміємо, що для молоді чи підлітків важливо саме у цей період.
А обговорюємо з ними різні речі, з якими вони стикаються у суспільстві. Це є і певні вікові аспекти, які вони часто можуть обговорювати в суспільстві з однолітками. Наприклад чи можна робити татуювання, що воно означає, або чому люди говорять погані слова та їхнє значення. Розповідаємо про сферу яка для них є далека і незрозуміла, і вони хочуть більше знати про це. Подекуди діти самі ініціюють і пропонують теми, а далі ми вже готуємо для них інформацію. Так в мережі Інтернет є багато інформації, але ж не завжди вона є правдивою. Наша задача — пояснити інформацію на основі християнської католицької віри.
За цей час Вашої служіння в спільноті, чи бачите певні зміни в характері молодої особи або особистісне зростання у вихователів. Як це відбувається і чи мотивує вас ця робота?
Так дуже! Мені подобається дбати про людей яких мені довірено. Я маю їх супроводжувати, допомогти їм зростати та розвиватись особистісно. Маю свій підхід до кожного. Дуже важливо розділяти з ними як і життя в цілому, так і духовну складову, вимальовувати напрям роботи слідкувати за успіхами і супроводжувати далі. Зазвичай керуюсь трьома чіткими критеріями: якість життя, якість виховного (освітнього або інформаційного) матеріалу який ми пропонуємо, та персональний чи груповий супровід. Це є постійний контакт і важлива робота з кожним.
Автор: Вероніка Кашинська