Літургійний спомин блаженного Мікеле Руа

29 жовтня вшановуємо пам’ять блаженного Мікеле Руа, першого наступника св. Івана Боско. Варто зазначити, що ще в далекому 1904 році отець Мікеле побував в Україні, а саме у місті Дашава Львівської області. У 2010 році з нагоди вшанування 100-річчя пам’яті блаженного Мікеле Руа у Римі відбувся мiжнародний Конгрес «Дон Руа в iсторiї». З цього ж приводу відбулася конференція і в Україні, в якій взяли участь миряни та духовенство, а зокрема представники Салезіянського Згромадження України, Росії та Грузії.

Дата народження: 09.06.1837

Місце народження: Турин (Італія)

Висвячений на священика: 29.07.1860

Відійшов у вічність: 06.04.1910 (Турин, Італія)

Беатифікація: 29.10.1972

Літургійний спомин: 29 жовтня

Мікеле Руа народився 9 червня 1837 року у багатодітній родині, був наймолодшим з дев’яти дітей. Вступив до ораторії отця Боско у Вальдокко в 1852 році. Одного дня отець Боско скаже йому: „Ми зробимо з тобою все навпіл”.

Мікеле Руа – один із тих, кому о. Боско запропонував сформувати „Товариство св. Франциска Салезького” (Салезіянське Згромадження) в 1854 році. Протягом 36-ти років він був його найближчим другом на всіх етапах розвитку Згромадження: 1855 – склав обіти у новоствореному Згромадженні; 1859 – перший духовний наставник Згромадження; 1860 – рукоположений на священика, перший настоятель колегіуму в Мірабелло; вікарій Вальдокко, де перебувало 700 вихованців Салезіян; адміністратор друкованого видання Салезіян ”Католицькі читання” [„Letture Cattoliche”]; 1869 — відповідальний за формацію всіх членів Згромадження; 1875 – Генеральний Настоятель сестер Дочок Марії Помічниці християн; супроводжуючий отця Боско в багатьох його подорожах…

В 1884 році, на прохання Засновника, Папа Лев ХІІІ призначив отця Руа наступником отця Боско і підтвердив це рішення в 1888 році, призначаючи його Генеральним настоятелем Салезіянського Згромадження.

Усі дивляться на нього як на „Живі Статути” через його повну вірність задуму о. Івана Боско, виявленому в Статутах Згромадження. Отець Руа показав велику батьківську любов, сповнену делікатності. Зі збільшенням кількості братів салезіян, він розіслав їх по цілому світу, ставлячись з особливою увагою до Місійних експедиційних груп Згромадження.

У своїх довгих подорожах та візитах до Салезіян в Європі та Середньому Сході о. Мікеле Руа підбадьорював і підтримував, завжди посилаючись на святого Засновника: „Отець Боско казав… Отець Боско робив… Отець Боско хотів…”

Помер 6 квітня 1910, маючи 73 роки. На той час Згромадження вже налічувало не 773, а 4000 салезіян; не 57, а 345 домів; не 6, а 34 Провінції в 33 країнах світу.

Проголошуючи його Блаженним (29.Х.1972), Папа Павло VI сказав: „Салезіянська Родина мала в отцю Боско свій початок, в отцю Руа — своє продовження… Він перетворив приклад святого в школу, його Правило — в дух, його святість – на модель; зробив з джерела ріку”.

Похований блаженний Мікеле Руа в крипті базиліки Марії Помічниці християн у Турині.