Ювілей першої салезіянської ораторії

8 грудня 1841 року – 175 років тому, одне “Богородице Діво” та перший урок катехизму з шістнадцятирічним бідним юнаком-сиротою при храмі св. Франциска з Асижу в Турині, стало початком апостольської праці св. Івана Боско, засновника Салезіянського Згромадження. Ця дата стала ключовим моментом для зародження його першої ораторії.

Саме про цю подію о. Боско згодом скаже: «Це згромадження і вся його діяльність була на своїх початках простим катехизмом». А свої послідовникам-салезіянам він признається: «Всі ті щедрі благословіння, які зійшли на нас з Неба, є плодом цього “Богородице Діво”, промовленого тоді з запалом і з чистим наміром».

Тут, в ораторії, хлопці знайшли житло, опановували різні ремесла, та найважливіше – вчилися любити Господа. Прикладом цієї єдності з Богом був вихованець Ораторії та отця Боско, Домінік Савіо, якого в 1953 році проголошено святим.

Салезіяни та Сестри Салезіянки розійшлись по цілому світі, щоб служити бідній та страждаючій молоді, засновуючи для неї різні навчально-виховні осередки, сиротинці, при цьому завжди пам’ятаючи про духовне виховання при ораторіях та парафіях.

Отець Іван Боско сформував цілі ґенерації святих, наголошуючи своїм вихованцям про першочергове значення любові до Господа у їхньому житті, про необхідність молитви та втечі від гріха й спокус, про цінність святих тайн Сповіді та Причастя у житті кожного християнина.

Власне Ораторія (від лат. oratorium – місце молитви) – це основне виховно-душпастирське середовище Салезіян. Це місце, де діти й молодь мають можливість весело і по-християнськи провести свій вільний час, навчитися чогось нового, зустрітися з друзями, перебуваючи у єдності з Богом.