Нове повчання Папи Франциска про святість

Нещодавно вийшло нове повчання Святішого Отця, присвячене темі святості. Його назва «Радійте і веселіться» (Мт. 5, 12) взята із Євангелії від Матея, а сам текст несе відповідь на питання стосовно покликання до святості у наш час. Документ був представлений 9 квітня 2018 року. У п’яти розділах, на які розподілені 177 пунктів документу, Папа слідує за провідною думкою всього свого навчання про Церкву, покликану бути близькою «до страждаючого Христового тіла». Він підкреслює, що це не «трактат про святість з багатьма визначеннями та розрізненнями», але спосіб причинитися до того, аби ще раз прозвучало покликання до святості, вказуючи на «його ризики, виклики й нагоди».

В першому розділі Папа зупиняється на «покликанні до святості», запевняючи в тому, що для кожного існує шлях вдосконалення, і не слід знеохочуватися, споглядаючи «приклади святості, які здаються недосяжними» або намагаючись «наслідувати те, що не було задумане» для нас, адже святість не є чимось відмінним від повсякденного життя, але звичайним життям, прожитим надзвичайно; це святість щоденних «простих жестів», про які свідчать ті, які живуть поруч із нами, так би мовити, «середній клас святості».

У другому розділі Папа звертає увагу на дві небезпеки для святості: гностицизм та пелагіанство, «що є багатовіковими викривленнями християнської віри». Гностицизм є самохвальбою «розуму без Бога і без тіла» й міць, яку гностицизм визнає за розумом, пелагіанство надає волі – особистим старанням людини. Святіший Отець пригадує нам, що Божа благодать перевищує «здатність розуму й силу волі людини»; ми, натомість, «ускладнюємо Євангеліє та стаємо невільниками схем».

У третьому розділі Понтифік аналізує те, що можна вважати “правилом” християнського життя, він розглядає кожне з Блаженств, вказуючи, що саме Блаженства є тими ключиками, через які можемо зрозуміти, як проявляється святість.

У четвертому розділі Папа висвітлює ті аспекти, які характеризують стиль життя у святості: «витривалість, терпеливість і лагідність», «радість і почуття гумору», «сміливість і запал», дорога святості як подорож, прожита «в спільноті» та в «постійній молитві», що веде до «споглядання», яке не є «втечею від світу».

У завершальному п’ятому розділі Святіший Отець зауважує, що наша дорога до святості — це «постійна боротьба», але водночас – «джерело миру і радості». Папа заохочує до «боротьби проти лукавого», який не є «міфом», але «особою, яка нас мучить», тож слід «пильно» протистояти його нашіптуванням, використовуючи «могутню зброю» молитви, Святих Тайн, а також провадити життя, пронизане ділами милосердя.