Різдвяні свята із захисниками: отець-салезіянин Олег Ладнюк побував на Донеччині
Із молитвою і гостинцями відвідати українських воїнів на Донеччині, які шостий рік стоять на сторожі нашого спокою, цьогоріч на Різдвяні свята їздив військовий капелан, директор НВК «Школи-гімназії Шептицьких» отець-салезіянин Олег Ладнюк.
― Від початку бойових дій на Сході України на Різдво й Великдень я їду до наших воїнів ― підтримати їх морально, побути разом із ними у найважливіші християнські свята, щоб вони відчули нашу підтримку та надихнулися Божим Словом. Провідую також і сім’ї, які потребують допомоги. Від наших дітей везу для них смаколики, одяг, канцтовари. Цього разу побував районі Волновахи, Богданівки, що на Донеччині, ― каже отець Олег Ладнюк.
На передову священник їздить сам, щоб не наражати нікого на небезпеку. Та й, зрештою, має спеціальний дозвіл військового-капелана.
― Як директор школи я контактую із очільниками місцевих шкіл і запрошую дітей на канікули до нас. Також щоліта в прифронтових містечках Луганщини та Донеччини організовую дитячі табори. Так і цьогоріч, 10 – 13 січня, у нас гостювали дев’ятикласники та вчитель школи с. Муратів Новоайдарського району, що на Луганщині. Завжди стараємося дітей поселяти в сім’ї наших гімназистів, щоб вони більше спілкувалися і відчували себе активною частиною нашого соціуму. Зрештою, через дітей вдається заохочувати батьків, вчителів бути активнішими. Бо, на жаль, зараз суспільство стало інертнішим у підтримці воїнів, ― зазначив священник.
Для українських захисників священнослужитель з-поміж іншого везе й листівки від дітей. Такі дарунки вони по-особливому позитивно сприймають: для них це й психологічна підтримка, якої особливо потребують.
― Я, як священникбуваю і в окопах, і у військових частинах, куди не потрапляють волонтери. Спільна молитва завжди підтримує воїнів. З воїнами знаюся не перший рік, тож часто провадимо відверті розмови, вони відкривають свої душі, хоч їм не так просто це вдається. Солдати звертаються зі своїми проблемами, тож намагаюся розрадити, як тільки можу, ― наголосив отець Олег Ладнюк.
Коли священник їде до цивільного населення, то бере зі собою команду зі своїх випускників. А минулого літа залучав ще й аніматорів із Храму Покрови Пресвятої Богородиці. Отець каже, що села, міста Луганщини й Донеччини дуже різняться за настроями.
― Там є села, де мешкають переселенці зі Західної України, а є села, які повністю потрапили під ворожу пропаганду. Здебільшого люди не надто асоціюють себе з Церквою. Тож завжди спершу з пересторогою сприймають наші ініціативи. Та коли бачать, що в нас добрі наміри, то відкриваються на спілкування і запрошують знову приїжджати.
Щоб до такої волонтерської діяльності залучити гімназистів та їхніх батьків, отець Олег разом із вчителями НВК «Школи-гімназії Шептицьких» організовує ярмарки солодощів. Гімназисти приносять смаколики, які продають одні одним. А за виручені кошти закуповуємо все необхідне для сімей зі Сходу. Перед самою поїздкою батьки готують вареники, а діти малюють листівки. Тож священник везе на Схід України чимало гостинців.
Наталія ПАВЛИШИН