Владика Володимир до молоді у селі Новосілка: «Допоможімо Ісусові змінювати світ на краще, бути добрим інструментом у Його руках»
Ми з цієї прощі також повернемося додому, але надіюся, що збагачені, дещо перемінені. У щоденному житті пам’ятаймо, що важливий передусім приклад власного життя. Будьмо певні, що інші його обов’язково зауважать, бо слово навчає, а приклад притягає.
На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської Архиєпархії під час проповіді до молоді у Новосілці з нагоди прощі для молодіжних спільнот Архиєпархії, що організовувалася згромадженням Салезіян УГКЦ та Комісією у справах молоді ЛА УГКЦ.
На початку проповіді Архиєрей звернув увагу на тему дружби. Він зауважив, що кожен, хто зустрічається з друзями, взаємно збагачується, бо коли люди довіряють, то відносини між ними є щирими і додають життєвої енергії. За його словами, людина є суспільною істотою, покликана бути з іншими і для інших. Хоч часто ми потребуємо в інших помочі.
Владика Володимир підкреслив, що сьогодні молодь зібралася на молодіжній прощі, на яку дехто йшов пішки. Він припустив, що в дорозі молодь могло застати знеохочення, зокрема через погодні умови. Наголосивши на необхідності завзяття і мотивації у досягненні цілі, проповідник вказав на момент підбадьорення, який є дуже важливим у стосунках між людьми.
Відтак проаналізував подію оздоровлення розслабленого, про яку чуємо у сьогоднішньому Євангельському уривку.
«У цій історії показана важливість спільноти. Тут є присутня «командна гра». Побачивши віру друзів розслабленого, Ісус починає діяти», – наголосив він.
«Через інших людей знаходимо дорогу до Бога або, інакше кажучи, інші люди допомагають нам відкрити серце для Бога. Розслаблений лежить перед Ісусом. Вчитель з Назарету є добрим лікарем та педагогом. Він відразу ставить діагноз і причину недуги: гріхи. Їх не видно, бо вони є всередині людини. Лише наслідок, параліч, впадає в очі», – сказав проповідник і додав: «Що ж він таке зробив, що його аж спаралізувало? Можливо багато лікарів були безпорадні в цьому випадку. Треба було нести його до лікаря з Назарету, до Ісуса Христа. Після відпущення гріхів чоловік стає мобільним, може сам нести своє ліжко. Ісус, отже, промовив до хворого чоловіка: «Бадьорися, сину, твої гріхи відпущені»».
««Сину» – мене захоплює це звернення Ісуса. Це вияв великої опіки і любові. Можливо цей чоловік ніколи не бачив своїх батьків або був ними зранений… Цим зверненням Ісус дарує паралізованому чоловіку особисту любов і довіру. Після цього серце чоловіка є відкрите на прощення гріхів», – наголосив владика Володимир.
І пояснив, що ми не повинні лише чекати на добрих, надійних друзів, ми маємо ними ставати для інших людей. На його переконання, нас не всі будуть розуміти. Можуть докоряти, як книжники докоряли Ісусові, що простив гріхи і допоміг хворій людині, для них закон був важливіший від людини.
«Що таке влада? Ісус має владу, але Він використовує її виключно для допомоги і служіння людям», – зазначив Архиєрей.
«Ми на Божественній Літургії, у святих таїнствах зустрічаємо Ісуса, який готовий нас перемінити, якщо ми Йому дозволимо. «Подію Капернауму» можна пережити в святому таїнстві Покаяння», – додав Преосвященний Володимир.
По завершенні Божественної Літургії від імені молоді було поставлено запитання для владики Володимира:
«Молоді християни часто зустрічають невоцерковлених людей. Чи можлива дружба між практикуючим християнином і невіруючою людиною? Якщо так, то де повинна бути межа цієї дружби?»
У відповіді на питання молоді владика Володимир підкреслив, що подібна дружба може бути, якщо між людьми є інші спільні зацікавлення. Архиєрей застеріг перед небезпекою у такій ситуації різкого «навернення», на його переконання, це може відштовхнути невіруючу людину. А відтак наголосив на важливості власним прикладом засвідчити свою доброту.
«Рано чи пізно у розмові людина буде бачити доброту і запитає тебе про те, звідки ти черпаєш сили. Тоді маєш можливість сказати, що у Церкві та у Святих Тайнах. Таким чином власним прикладом показати свою віру в Богу», – сказав владика.
На кінець відповіді вказав на дві важливі ознаки дружби – мати час і взаємно цікавитися питаннями один одного.
На завершення прощі Преосвященний Володимир помазав єлеєм молодь та уділив повний відпуст.