Свідчення салезіянського місіонера
«Часті відвідини місіонерів в моїй місцевості – Понте де Вагос (м. Авейру, Португалія) були дійсно важливою віхою. Їх фантастичні розповіді, фільми, фотографії спонукали нас мріяти і застановлятися над можливістю слідувати їхньму прикладу, проголошуючи Добру Новину для тих людей, які про неї не знають або ще не прийняли запрошення Ісуса Христа». Це свідчення о. Хорхе Бенто, СДБ, португальського місіонера в Мозамбіку.
Хоча у мене була можливість продовжувати навчання «регулярно», ідея і бажання наслідувати місіонерів залишалися зі мною впродовж моєї юності. Однак спочатку я працював в сфері будівництва, металургійного виробництва та діловодства. Врешті, після закінчення обов’язкової військової служби, я вирішив розпочати велику пригоду! Я почав середню школу, будучи кандидатом і готуючись до новіціяту; потім, після року новіціату, були три роки філософії в Іспанії, два роки практичного навчання в Португалії і п’ять років в Римі, де отримав науковий ступінь в області теології і ліцензіат з місіології.
Після чотирьох років місіонерського життя в Кабо-Верде, що належить до моєї португальської Провінції, з жовтня 2013 року я є частиною віце-провінції в Мозамбіку… Зрештою Португалія належить до групи країн, де в даний час є так багато людей, які не знають про Ісуса Христа або яким потрібно поглибити свою віру… Тож, для чого виїжджати на місії, коли так багато слід зробити на власних теренах?! Дійсно, це факт і таємниця, на яку я не можу дати відповідь… Я просто намагаюся робити те, шо я розумію як Божу волю щодо мого життя і де я чуюся щасливим!
Знання отця Боско і салезіянського життя, пов’язане з навчанням, яке закінчив, та курсами для нових місіонерів, що проходили в Римі і Турині, дали мені мужність, щоб рухатися далі, зважаючи на всесвітньо відому салезіянську місію: служити молоді, а особливо найбіднішим.
Викликів і радостей, які ми знаходимо і переживаємо на цій землі місій є багато… Завдання полягає в тому, щоб мати відвагу і дозволити Богові сповнити в кожному з нас Його святу волю.
Використано матеріали: www.infoans.org